Віктор Терен
Як-то гарно,
любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все — тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова —
Цілий світ вона відкриє!
Бережіть її, малята,
Бо вона — віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...
У вікно вам виглядати!
В ньому все — тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова —
Цілий світ вона відкриє!
Бережіть її, малята,
Бо вона — віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...
Утекла від мене річка,
Понесла вербову зелень.
І найменшенька травичка
Поховалася під землю.
Десь поділась перелітна
Павутинка вереснева.
Мерзне сонячне проміння,
Вицвітає серед неба.
Гніздам порожньо на вітах,
Колисаються намарне.
Лисеняток манить вітер —
Молоком пташиним пахне.
Терен Віктор
Понесла вербову зелень.
І найменшенька травичка
Поховалася під землю.
Десь поділась перелітна
Павутинка вереснева.
Мерзне сонячне проміння,
Вицвітає серед неба.
Гніздам порожньо на вітах,
Колисаються намарне.
Лисеняток манить вітер —
Молоком пташиним пахне.
Терен Віктор
Так любімо Україну
Матері ласкаві очі
і долоні рідні-рідні
вперше ти побачив, хлопче,
тут, у нашій Україні.
і долоні рідні-рідні
вперше ти побачив, хлопче,
тут, у нашій Україні.
Білу хату, вікна сині,
сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше ти побачив, сину,
теж у нашій Україні.
сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше ти побачив, сину,
теж у нашій Україні.
І стежина прибережна,
шлях широкий, друзі вірні –
все тобі відкрилось вперше
тут, у нашій Україні.
шлях широкий, друзі вірні –
все тобі відкрилось вперше
тут, у нашій Україні.
Осінь
Вітер пожовклим листком
Грається в котика-мишки.
То поженеться біжком,
То підкрадеться нишком.
Ну а коли спійма,
Буде, дітки,
Зима.